Село Грамотне, яке знаходиться біля витоків Білого
Черемоша, на карті автомобільних доріг навіть не позначене. Невеличкі 90 хатин,
розташовані вздовж ріки, в горах чи на
полонинах, ваблять око туристів чи просто заїжджих. В центрі села – дерев’яний
храм, заради якого і приїжджають люди.
Там Отець Семен приймає людей з різних частин світу і дає надію на зцілення та
духовне збагачення.
Коли
вперше в’їжджаєш в Прикарпаття, а потім і в Карпати, дивує все: величезні, як
для мене, гори; стрункі сосни, ялини, смереки; полонини, що майорять
різнотрав’ям; Білий Черемош, який бурхливою водою стікає з гір та плещеться об
каміння, створюючи неповторний приємний шум. Та найбільше здивували люди: таких щирих, доброзичливих
та вдячних уже давно не зустрічала.
Та дивуванню не було меж, коли дізналися, що
місцеві жителі своїх корів не припинають, як у нас в центральній частині.
Тварини самостійно піднімаються в гори, пасуться досхочу, а потім повертаються
до господарів.
Також цікаво було слухати мовлення місцевих,
збагачене ввічливими словами, звертаннями. Специфічні вигуки додають йому
своєрідного колориту та звучання, до якого швидко зикнути неможливо.
Дійсно, Карпати – чарівний край, до якого
хочеться повертатися щоразу.
Немає коментарів:
Дописати коментар